патичок
ПАТИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до пати́к.
Коли під ногами тріснув найменший патичок, то голос стелився кругом, неначе дим по росі (Март., Тв., 1954, 146);
Юра сідає на поліно біля входу до вігвама і з-поміж віт дістає захований там чисто виструганий патичок (Смолич, II, 1958, 47).
Словник української мови (СУМ-11)