патякало
ПАТЯ́КАЛО, а, ч. і ж., зневажл. Той, хто любить патякати.
— Пора на зяб орати. — Будеш ти носом орати долівку холодної — там твій зяб буде, патякало погане (Іщук, Вербівчани, 1961, 89).
Словник української мови (СУМ-11)ПАТЯ́КАЛО, а, ч. і ж., зневажл. Той, хто любить патякати.
— Пора на зяб орати. — Будеш ти носом орати долівку холодної — там твій зяб буде, патякало погане (Іщук, Вербівчани, 1961, 89).
Словник української мови (СУМ-11)