пафосний
ПА́ФОСНИЙ, а, е. Пройнятий пафосом.
Його пафосний монолог був зустрітий загальною мовчанкою (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 401);
Незалежно від того, якою була загальна тональність її [Л. Українки] твору (епічна, пафосна, трагедійна..), потужний струмінь лірики, що відображав гарячі чуття письменниці.., сповнює живим трепетанням усі її твори (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 571).
Словник української мови (СУМ-11)