пацифікатор
ПАЦИФІКА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто каральними заходами придушує народне повстання, заколот.
Щодня дослухалися всі домашні, через людей приховано розпитувалися — чи не натрапили чигиринські пацифікатори на слід Богуна (Ле, Побратими, 1954, 5).
Словник української мови (СУМ-11)