пачоси
ПА́ЧО́СИ, ів, мн.
1. текст. Рештки, відходи при чесанні, переробці вовни, льону, бавовни і т. ін.
Біля сіней корабельна там линва лежала, з пачосів Звита папірусних (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 363);
*У порівн. Потерть спалахнула, як сухі пачоси, й освітила всю оселю (Н.-Лев., III, 1956, 358).
2. Пасма волосся, звичайно скуйовдженого, поплутаного, нечесаного.
З пачосами на голові;
// перен. Довгі або переплутані гілки, стебла рослин.
Круг неї [долини], мов височезний паркан, бовваніли кам’яні стіни, по яких п’ялися де-де пачоси зеленої ожини (Фр., VI, 1951, 23);
Через рідкі срібні пачоси беріз залисніли.. зорі (Н.-Лев., III, 1956, 145).
Словник української мови (СУМ-11)