педель
ПЕ́ДЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії та за кордоном — наглядач за студентами у вищих учбових закладах.
— Ми не підемо сьогодні на цей ганебний бал-маскарад! Нехай педагоги і педелі самі на ньому веселяться (Смолич, Дитинство, 1937, 105).
Словник української мови (СУМ-11)