пекарня
ПЕКА́РНЯ, і, ж.
1. Невелике, звичайно немеханізоване підприємство для випікання хліба.
Наша мама у артілі Робить на пекарні, Випікає білі-білі Паляниці гарні (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 20);
— Правління вирішило збудувати перш над усе пекарню, дитячі ясла (Кучер, Трудна любов, 1960, 459).
2. заст. Приміщення для приготування їжі; кухня.
— А де ж ваші світлиці та кімнати? — спитав він у Чонгаря. — Та тут же наша світлиця й пекарня, бо другої кімнати у нас нема (Н.-Лев., IV, 1956, 20);
Сестра внесла з пекарні в мисці страву й поставила перед бабою (Коцюб., І, 1955, 456).
Словник української мови (СУМ-11)