пекельницький
ПЕКЕ́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пеке́льний.
Нехай кругом розумний лад та втіха, — Не здужа їх мій мозок осягти: Бо скільки скрізь пекельницького лиха; Не згірш як звір братів гризуть брати (Граб., І, 1959, 171).
Словник української мови (СУМ-11)