пелюсточка
ПЕЛЮ́СТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пелю́стка.
Цілими озерами поміж зелених трав біліли соромливі невісточки в жовтих шапочках і білих віночках з пелюсточок навколо голівок (Тют., Вир, 1964, 230);
*У порівн. Чорна загара геть спала з її [Катриного] повного виду — білий він у неї та свіжий, мов пелюсточка з рожевої квітки (Мирний, IV, 1955, 294).
Словник української мови (СУМ-11)