пенсія
ПЕ́НСІЯ, ї, ж. Грошове забезпечення, що видається громадянам, звичайно щомісячно, у встановлених законом випадках (в разі старості, інвалідності і т. ін.), а також гроші, одержувані в рахунок такого забезпечення.
Якщо право на одержання пенсії залежить від трудового стажу, то її розмір — від заробітку колгоспника (Хлібороб Укр., 12, 1964, 34);
Пані Бажаєва.. живе на пенсію, ощадна, запопадлива, клопотлива (Л. Укр., III, 1952, 718);
Минулого року Зуб одержав пенсію, але роботи своєї не кинув (Собко, Справа.., 1959, 10).
Іти́ (вихо́дити) на пе́нсію — ставати пенсіонером.
У минулому цей краєзнавець — викладач однієї з шкіл, тепер він вийшов на пенсію (Наука.., 9, 1964, 57).
Персона́льна пе́нсія див. персона́льний.
Словник української мови (СУМ-11)