пентаграма
ПЕНТАГРА́МА, и, ж. Правильний п’ятикутник, всередині якого на його сторонах побудовані рівнобедрені трикутники; в середні віки вважався магічним знаком.
П’ятикутна зірка, яку звали пентаграмою, тобто фігурою з п’яти прямих рисок, служила їм [піфагорійцям] також за символ здоров’я (Знання.., 4, 1966, 22).
Словник української мови (СУМ-11)