первачок
ПЕРВАЧО́К, чка́ і чку́, ч. Пестл. до перва́к.
Хлопці гралися в цурки, а первачки стояли з торбинками та портфеликами в руках (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 10);
— Вам первачку з вогнем чи паленухи з димом? — грають в усмішці бистрі очі і повні уста вдовиці (Стельмах, II, 1962, 122).
Словник української мови (СУМ-11)