первоцвіт
ПЕРВО́ЦВІ́Т, у, ч.
1. Перша весняна квітка.
— Палай! Цвіти! Красуйся, весно, первоцвітом! (Голов., Близьке.., 1948, 123);
Вони [пахощі] пробиваються крізь набряклі бруньки, тендітні стебельця трави,.. крізь первоцвіти конвалії (М. Ол., Леся, 1960, 59);
*Образно. Первоцвіт наш, веселі небожата!.. Я розкажу вам баєчку маленьку (Гл., Вибр., 1951, 121).
2. бот. Назва багаторічних трав’янистих рослин родини первоцвітних, які починають цвісти рано навесні.
Первоцвіт лікарський.. Багаторічна трав’яниста рослина з розеткою прикореневих листків (Лікар. рослини.., 1958, 186);
Весною вони [дубові гаї] довго не розвивалися — були голі зверху й знизу, бо ні квіточки підсніжника, ні блакитний пролісок, ні жовтий первоцвіт, ні білі, ні червоні, ні червоно-фіалкові сокілочки не пробивалися крізь шорстку сірятину листяної подушки (Стельмах, II, 1962, 139).
3. діал., поет. Підсніжник.
— Вийди на покрівлю, стань на край острішка: Первоцвіт з-під криги глянув на моріжку! (Черн., Поезії, 1959, 406);
Первоцвіт білий, проліски блакитні На вулиці бабуся продає, Хоч ще зима жбурляє сніг у квітні, Але весни вже всі ознаки є (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 143).
Словник української мови (СУМ-11)