перебинтований
ПЕРЕБИНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перебинтува́ти;
// У знач. прикм.
Молодий червоноармієць з перебинтованою головою охоче пригостив Данька своїм ніжним тютюнцем (Гончар, Перекоп, 1957, 596).
Словник української мови (СУМ-11)