переблагати
ПЕРЕБЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Те саме, що ублага́ти.
— Стараюсь сама по собі видумати якісь клопоти, якісь гризоти.., щоб переблагати зависну долю (Фр., VI, 1951, 314).
Словник української мови (СУМ-11)ПЕРЕБЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Те саме, що ублага́ти.
— Стараюсь сама по собі видумати якісь клопоти, якісь гризоти.., щоб переблагати зависну долю (Фр., VI, 1951, 314).
Словник української мови (СУМ-11)