переблиснути

ПЕРЕБЛИ́СНУ́ТИ, и́сне́, док., розм.

1. Однокр. до перебли́скувати.

Немов пробуджена покликом, вона рвучко підвела голову, і при цьому я помітив, як її очі радісно переблиснули (Гур., Новели, 1951, 125).

2. перен. Раптово з’явитися.

У Вериги в очах переблиснула якась думка, вони ожили, але тільки на мить і знову згасли (Панч, Гомон. Україна, 1954, 117).

Значення в інших словниках

1. переблиснути — перебли́сну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. переблиснути — ПЕРЕБЛИ́СНУ́ТИ, и́сне́, док., розм. 1. Однокр. до перебли́скувати. Немов пробуджена покликом, вона рвучко підвела голову, і при цьому я помітив, як її очі радісно переблиснули (О. Гуреїв). 2. перен. Раптово з'явитися.  Словник української мови у 20 томах