переборення
ПЕРЕБО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. переборо́ти.
Критика і самокритика є могутньою зброєю в руках партії, новою формою переборення суперечностей, новим типом розвитку від нижчого до вищого (Іст. укр. літ., II, 1956, 256).
Словник української мови (СУМ-11)