переборка

ПЕРЕБО́РКА, и, жін., рідко. Те саме, що перебірка.

Ігор, тримаючись за борт, обережно зійшов на човен і сів на дерев’яну переборку (Олесь Донченко, V, 1957, 23).

Значення в інших словниках

1. переборка — перебо́рка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови