перебої
ПЕРЕБО́Ї, їв, мн. (одн. перебі́й, бо́ю, ч.).
1. Перерви, звичайно ритмічно повторювані, в звучанні чого-небудь, у звуках, які видає хтось, щось.
Позіхнув, потягнувся, оддалися в ушах перебої поїзда, попливли перед очима поля, полукіпки, переліски (Вас., І, 1959, 359);
З глибини шляху срібно, з перебоями задзеленчав дзвоник (Стельмах, І, 1962, 125);
// Перерва в звуках, які видає діючий мотор, механізм, а також перерва в дії мотора, механізму.
Степ. По дорозі летить мотоцикл. Раптом перебої в моторі (Головко, І, 1957, 390);
Комбайн іде рівно, без перебоїв (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 222).
2. Нерівне, неритмічне биття серця.
Пульс у дітей молодшого віку ще несталий, часто буває аритмічний (нерівний, з перебоями) (Шк. гігієна, 1954, 80);
В голову прилила кров і чути, як дзвеніла в жилах у голові. Ось-ось, здавалося: ще трохи, ще одним перебоєм пульс — і од тиснення крові лусне череп (Головко, II, 1957, 166);
Серце, свої перебої покинь, туго, не стукай в скроні (Сос., І, 1957, 239);
// Звукове відчуття сильного, неритмічного биття серця.
В Гафійки калатало серце, і в такт його перебоям гупали ІІідпарині ноги (Коцюб., II, 1955, 74);
Максимове серце стукотіло частими ударами, і він подумав, що його перебій чутний Катерині (Рибак, Час.., 1960, 789).
3. Затримка, припинення в чому-небудь, що періодично повторюється.
В 1913 р. в Росії через недостачу вугілля почались перебої в роботі заводів, скорочувались рейси пароплавів (Іст. УРСР, І, 1953, 654);
Радіотрансляційний вузол працював з перебоями (Кучер, Чорноморці, 1956, 287).
Словник української мови (СУМ-11)