перебування

ПЕРЕБУВА́ННЯ¹, я, с. Стан за знач. перебува́ти¹.

В часи мого перебування в інституті кадри вихованців складалися з більш живої молоді (Вас., IV, 1960, 41);

В останні дні перебування на волі Шевченко гуляв на весіллі Куліша та Ганни Барвінок (Бурл., О. Вересай, 1959, 145).

ПЕРЕБУВА́ННЯ², я, с., рідко. Дія за знач. перебува́ти⁴ .

Значення в інших словниках

1. перебування — перебува́ння 1 іменник середнього роду знаходження в певному місці перебува́ння 2 іменник середнього роду перевзування рідко  Орфографічний словник української мови
2. перебування — [пеиреибуван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. перебування — I -я, с. Стан за знач. перебувати I. II -я, с., рідко. Дія за знач. перебувати IV.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перебування — ПЕРЕБУВА́ННЯ¹, я, с. Стан за знач. перебува́ти¹. В часи мого перебування в інституті кадри вихованців складалися з більш живої молоді (С. Васильченко); В останні дні перебування на волі Шевченко гуляв на весіллі Куліша та Ганни Барвінок (Ф. Бурлака).  Словник української мови у 20 томах
5. перебування — ПЕРЕБУВА́ННЯ (присутність де-небудь), ПРОБУВА́ННЯ, БУТТЯ́ рідше. В перші дні перебування Ясногорської в батальйоні їй довелося пережити немало прикростей (О. Гончар); — Сядь та розкажи мені.. про своє пробування в Збаражі (І.  Словник синонімів української мови