перебіситися
ПЕРЕБІСИ́ТИСЯ, бішу́ся, бі́сишся, док.
1. тільки 3 ос. Захворіти на сказ, водобоязнь (про всіх або багатьох тварин).
Собаки перебісилися.
2. перен., розм. Перестати лютувати, дратуватися, скаженіти.
І таки мусив Терентій вискочити з хати й податися по господарству, поки не перебіситься старий… (Стельмах, І, 1962, 461).
3. перен., розм. Заспокоїтися, стати врівноваженим, розсудливим.
— Ти, сину, не дуже хапайся з тим сватанням. Василина молода. Нехай трохи перебіситься (Н.-Лев., II, 1956, 151).
Словник української мови (СУМ-11)