перевершений
ПЕРЕВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переве́ршити.
Коли робітники створили власну державу, вони підійшли до того, що старе поняття демократизму,-— буржуазного демократизму, — виявилося в процесі розвитку нашої революції перевершеним (Ленін, 36, 1973, 41);
// переве́ршено, безос. присудк. сл.
Зовні лакей був мало схожий на звичайних людей цієї професії. По-перше — виправка. Тут було перевершено всяку військову муштру (Смолич, І, 1958, 64).
Словник української мови (СУМ-11)