Словник української мови в 11 томах

перевесельце

ПЕРЕ́ВЕСЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до пере́ве́сло.

Знявши перевесельце і відділивши собі частину зілля, Вустя решту стала тут же паювати між чабанськими жінками (Гончар, Таврія, 1952, 355).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. перевесельце — пере́весе́льце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. перевесельце — ПЕРЕ́ВЕСЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до пере́ве́сло. Знявши перевесельце і відділивши собі частину зілля, Вустя решту стала тут же паювати між чабанськими жінками (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах