перевзуватися
ПЕРЕВЗУВА́ТИСЯ і рідше ПЕРЕЗУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕВЗУ́ТИСЯ і рідше ПЕРЕЗУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Взувати інше взуття.
Дмитро тим часом скинув обнову, перевзувся в розтоптані постоли й почав збиратися в дорогу (Стельмах, II, 1962, 328);
[Микита:] Ач, який митець! Мабуть, не вспів і перезутись, та швидш до Одарки! (Кроп., І, 1958, 64).
2. Взуватися заново, по-іншому у взуття, яке муляло, погано сиділо на нозі і т. ін.
Четверо солдатів, що перезувалися біля печі, голосно зареготали (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 188);
Іван Антонович змушував своїх мінометників перевзутись при ньому, щоб не потерли ноги в дорозі (Гончар, III, 1959, 293).
Словник української мови (СУМ-11)