перевивати
ПЕРЕВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВИ́ТИ, в’ю́, в’є́ш, док., перех.
1. Вплітати що-небудь у щось, переплітати щось чим-небудь.
Вона сидить у садочку та вінок плете з червоного та з білого маку, зеленим барвінком перевиває (Вовчок, І, 1955, 92);
Цвіт позбирали [дівчата], Пісню ладнали, Хмелем ліщину Перевивали… (Ющ., Люди.., 1959, 161);
// Обв’язувати, обмотувати що-небудь або обвиватися навколо чогось; обвивати.
Її гарне шовкове плаття злегка шамотіло по долівці, цвітний пояс, наче райдуга, перевив тонкий та стрункий стан (Мирний, III, 1954, 191).
2. діал. Перев’язувати (звичайно рану).
Край огнища на землі лежить ранений Бойчук. Маруся перевиває його рани (Фр., IX, 1952, 309);
Шибай розривав одяг Воронова, раненого в плече, і перевивав відірваним рукавом рану (Ірчан, II, 1958, 54).
3. діал. Перероблювати заново, по-іншому (що-небудь звите, перевите).
Чи хороше віллечко [гільце] ми тобі ізвили? як не хороше, — ми перев’єм (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)