переворушувати

ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВОРУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, док., перех.

1. Ворушачи, перекладати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Переворушити сіно;

// Перевертати, розкидати все або багато чого-небудь, звичайно в пошуках чогось.

Степаниді Петрівні довелося переворушити всі свої старі запаси ниток і ганчірочок у пошуках кількох ниточок червоної шерсті (Собко, Біле полум’я, 1952, 80).

2. перен. Активно, діяльно вдаватися до чого-небудь, змінювати щось.

— Треба знати, хто чим живе і дише. Тільки тоді можна переворушити весь барак, вискребти весь бруд, весь накип і зробити.. справді чисте, культурне робітниче житло (Донч., II, 1956, 205).

Значення в інших словниках

1. переворушувати — перевору́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. переворушувати — -ую, -уєш, недок., переворушити, -ушу, -ушиш, док., перех. 1》 Ворушачи, перекладати що-небудь іще раз, повторно або заново, по-іншому. || Перевертати, розкидати все чи багато чого-небудь, звичайно в пошуках чогось. 2》 перен. Активно, діяльно вдаватися до чого-небудь, змінювати щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переворушувати — ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВОРУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, док., що. 1. Ворушачи, перекладати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому. Переворушити сіно; // Перевертати, розкидати все або багато чого-небудь, звичайно в пошуках чогось.  Словник української мови у 20 томах
4. переворушувати — ПЕРЕБИРА́ТИ (речі, папери і т. ін., шукаючи що-небудь або упорядковуючи); ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ рідше) (перев. папери, книжки); ВОРУШИ́ТИ, ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ (перев. у пошуках чогось); ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕРИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови