перевірка
ПЕРЕ́ВІ́РКА, и, ж.
1. Дія за знач. переві́рити, перевіря́ти і переві́ритися, перевіря́тися.
Ввечері виходили Павло з Варварою після перевірки рахунків в управі колгоспу (Кир., Вибр., 1960, 324);
Попилися [некрути] п’яні.. А тут, як на те, була вночі перевірка (Мирний, І, 1949, 223);
Нам потрібна перевірка придатності людей, перевірка фактичного виконання (Ленін, 45, 1974, 115);
Вночі по Тихій вулиці ходили патрулі, інколи навідувалися і до Барвистих з метою перевірки мандатів (Чорн., Визвол. земля, 1959, 224).
2. Переклик з метою встановлення наявного складу людей.
В багатьох частинах Радянської Армії згадують імена своїх героїв на вечірній перевірці (Скл., Орл. крила, 1948, 4).
Словник української мови (СУМ-11)