перевіяний
ПЕРЕВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переві́яти.
Йому кинувся в вічі.. великий ворох гречки, перемолоченої восени, та й досі не перевіяної (Добр., Очак. розмир, 1965, 192);
// У знач. прикм.
Порались жінки і дівчата, наповнюючи свої мішки перевіяним зерном (Шиян, Партиз. край, 1946, 55).
Словник української мови (СУМ-11)