перегодом
ПЕРЕГО́ДОМ, присл., розм. Через деякий час.
— Чужі жінки з базару йдуть, моєї немає. А ось перегодом бреде огородом (Чуб., V, 1874, 664);
Через хвилину чутно замок цокнув. Загарчав засув, а ще трохи перегодом і хвіртка відчинилася (Мирний, V, 1955, 108);
Тільки перегодом він збагнув, як безтактно з нею повівся (Мур., Свіже повітря.., 1962, 36).
Словник української мови (СУМ-11)