передавлювати

ПЕРЕДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. переда́влять; док., перех.

1. Давити, роздавлювати все, багато чого-небудь або всіх, багатьох.

2. розм. Душити всіх або багатьох.

— Багач як вовк. Той, коли забереться в отару, — йому одної вівці мало — він передавить десятки (Гжицький, Опришки, 1962, 124);

// перен. Позбавляти життя (про хворобу).

— Доки так сидітимем? Поки різачка всіх не перекачає? — Та ще пропасниця… Скільки вже братчиків передавила! (Добр., Очак. розмир, 1965, 123).

3. розм. Дуже сильно стискуючи в якомусь місці, умертвляти кого-небудь.

— Коли що, він і руками передавить Січкаря, в якого тепер більше жиру, аніж сили (Стельмах, II, 1962, 37).

Переда́влювати (передави́ти) го́рло — стискаючи горло, утруднювати дихання.

Запахи парфумів дихнули на Орисю, передавили горло (Тют., Вир, 1964, 457).

Значення в інших словниках

1. передавлювати — переда́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передавлювати — -юю, -юєш, недок., передавити, -авлю, -авиш; мн. передавлять; док., перех. 1》 Давити, роздавлювати все, багато чого-небудь або всіх, багатьох. 2》 розм. Душити всіх чи багатьох. || перен. Позбавляти життя (про хворобу). 3》 розм. Дуже сильно стискуючи в якомусь місці, умертвляти кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передавлювати — ПЕРЕДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. переда́влять; док., кого, що. 1. Давити, роздавлювати все, багато чого-небудь або всіх, багатьох. Передавлювати сливи перед приготуванням повидла. 2. розм. Душити всіх або багатьох.  Словник української мови у 20 томах