передати —
переда́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
передати —
[пеиреидатие] -дам, -даси, -дас'т', -дамо, -дасте, -дадут'; мин. -даў, -дала
Орфоепічний словник української мови
передати —
див. передавати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
передати —
ПЕРЕДА́ТИ див. передава́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
передати —
передава́ти / переда́ти естафе́ту кому. Доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра… Естафету (проведення бійців через підземний хід) передаю їй… (О.
Фразеологічний словник української мови
передати —
ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев.
Словник синонімів української мови
передати —
Передати, -ся см. передавати, -ся.
Словник української мови Грінченка