передвесняний

ПЕРЕДВЕСНЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. Який передує весні або має місце, буває, відбувається перед весною.

Обличчя Мішеля було смагляве, загоріле, дарма що стояла передвесняна пора (Смолич, V, 1959, 622);

Зимові присмерки поволі спускалися на засніжену землю, де вже з’явилися перші проталини, принесені передвесняною відлигою (Добр., Очак. розмир, 1965, 202);

// Пов’язаний з очікуванням весни.

Синички веселіше співають свої перші передвесняні немудрі пісеньки (Коп., Подарунок, 1956, 74).

Значення в інших словниках

1. передвесняний — передвесня́ни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. передвесняний — [переидвеис(‘)н'анией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і і [переидвеис(‘)н'аний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. передвесняний — -яна, -яне. Який передує весні або має місце, буває, відбувається перед весною. || Пов'язаний з очікуванням весни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. передвесняний — Провесняний, напровесні  Словник чужослів Павло Штепа
5. передвесняний — ПЕРЕДВЕСНЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. Який передує весні або має місце, буває, відбувається перед весною. Зимові присмерки поволі спускалися на засніжену землю, де вже з'явилися перші проталини, принесені передвесняною відлигою (С.  Словник української мови у 20 томах