передертий
ПЕРЕДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переде́рти.
[Перун:] Витягнув [Гершко] з кишені наш контракт, справді перемазаний і до половини передертий, показав мені, знов сховав і пішов (Фр., IX, 1952, 412);
Сергій прочинив двері. Його мало не занудило. Чи то від тітчиних слів, чи то від запаху розіпрілої передертої кользи (Мушк., Чорн. хліб, 1960, 103).
Словник української мови (СУМ-11)