Словник української мови в 11 томах

передньоязичний

ПЕРЕДНЬОЯЗИ́ЧНИЙ, а, е. Який вимовляється при участі передньої частини або кінчика язика (про приголосні звуки);

// у знач. ім. передньоязи́чні, них, мн. Звуки, що так вимовляються.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. передньоязичний — передньоязи́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. передньоязичний — -а, -е. Який вимовляється з участю передньої частини або кінчика язика (про приголосні звуки). || у знач. ім. передньоязичні, -них, мн. Звуки, що так вимовляються.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передньоязичний — ПЕРЕДНЬОЯЗИ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що передньоязико́вий. Передньоязичні ж, ш палаталізуються тільки в позиції перед і (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах