передобідок
ПЕРЕДОБІ́ДОК, дку, ч., діал.
1. Закуска перед обідом.
Лихий передобідок і найліпший обід попсує (Номис, 1864, № 11961).
2. Передобіддя.
Машина трапилась [Федорові] десь аж в передобідок. Засідання бюро вже добігало свого кінця, так що його справу навіть хотіли перенести на інший день (Мушк., Серце.., 1962, 151).
Словник української мови (СУМ-11)