Словник української мови в 11 томах

передовиця

ПЕРЕДОВИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що Передова́ стаття́ ( див. передови́й).

— Повезіть їй газету свою, сьогоднішнє число з своєю передовицею (Головко, II, 1957, 491);

В передовиці писали про участь комсомолу у хлібозаготівлях, про хитрі маневри куркулів та підкуркульників, про потребу нещадної боротьби з ними (Кир., Вибр., 1960, 327).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. передовиця — передови́ця іменник жіночого роду передова стаття в газеті розм.  Орфографічний словник української мови
  2. передовиця — -і, ж., розм. Те саме, що Передова стаття (див. передовий).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передовиця — (стаття) редакційна  Словник чужослів Павло Штепа
  4. передовиця — ПЕРЕДОВА́ (стаття), ПЕРЕДОВИ́ЦЯ розм. Наклеїла я всі дописи, сіла переписувати передову (В. Кучер); Тетяна.. старанно виводила на великім аркуші бузковим чорнилом — Давидову передовицю переписувала (А. Головко).  Словник синонімів української мови