передостанній
ПЕРЕДОСТА́ННІЙ, я, є. Який передує останньому.
Дуже прохаю Вас, щоб Ви сказали.. про моє бажання читати останню або передостанню коректу (Коцюб., III, 1956, 383);
Вже за три станції до міста він не відходив від вікна. Ось поїзд минає передостанню станцію (Багмут, Щасл. день.., 1951, 118);
Присутні одностайно прийняли нові підвищені зобов’язання на передостанній рік семирічки (Веч. Київ, 6.ІІ 1964, 3).
Словник української мови (СУМ-11)