Словник української мови в 11 томах

передплатник

ПЕРЕДПЛА́ТНИК, а, ч. Той, хто передплатив яке-небудь друковане видання.

Передплатники домагались назад грошей — і Начко висилав їх пунктуально (Фр., VI, 1951, 286);

Він віддав юним передплатникам кілька примірників "На зміну" (Донч., VI, 1957, 9);

Трудящі України читають не тільки ті газети і журнали, які видаються в республіці. Мільйони українських читачів — постійні передплатники центральних, загальносоюзних видань (Ком. Укр., 4, 1962, 64).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. передплатник — передпла́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. передплатник — -а, ч. Той, хто передплатив яке-небудь друковане видання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передплатник — ПЕРЕДПЛА́ТНИК, а, ч. Той, хто передплатив яке-небудь друковане видання. Передплатники домагались назад грошей – і Начко висилав їх пунктуально (І. Франко); Він віддав юним передплатникам кілька примірників “На зміну” (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. передплатник — Передпла́тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. передплатник — рос. подписчик 1. Продавець опціону, зобов'язаний передати під час опціону на купівлю або прийняти під час опціону на продаж предмет опціону за заздалегідь погодженою ціною протягом встановленого періоду. За виконання цих дій...  Eкономічна енциклопедія
  6. передплатник — Передплатник, -ка м. Подписчикъ. О. 1861. X. 147.  Словник української мови Грінченка