передумуватися
ПЕРЕДУ́МУВАТИСЯ, ується, недок., ПЕРЕДУ́МАТИСЯ, ається, док. Бути предметом думок, передумування.
Стара жінка оповідала все, що бачила на довгім віку, що чулося, пережилося, передумалося (Хотк., II, 1966, 17);
Скільки дум передумається вночі! Скільки мислених розмов і суперечок прошумить! (Вол., Озеро.., 1959, 70);
// безос.
Думалося-передумувалося місяцями — як же бути між двох сил, а вирішати треба — раптом, за одну хвилину (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 349).
Словник української мови (СУМ-11)