передучора
ПЕРЕДУЧО́РА, присл. Напередодні учорашнього дня, два дні тому.
Чотирнадцятий день минув передучора від часу, як моя мати лягла в постіль (Коб., III, 1956, 206);
Коли її втомлений погляд, пронизуючи далечінь над містом, черкнув мій позір, мене покинула втома. Здалось — це не ми передучора ще сварливо зустрілись. Не її я вилаяв дурепою (Досв., Вибр., 1959, 20).
Словник української мови (СУМ-11)