Словник української мови в 11 томах

перейменовувати

ПЕРЕЙМЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЙМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Давати кому-, чому-небудь нове ім’я, нову назву.

Так і скипіла [Ліна], так і кинулась: — Я вам не колгосп, щоб мене перейменовувати! Раніш треба було думати! (Гончар, Тронка, 1963, 139);

Лютченка звали Федір Семенович, але дружина.. перейменувала його на Федра (Мокр., Сто.., 1961, 17);

З’їзд постановив перейменувати місто Петроград в Ленінград (Іст. УРСР, II, 1957, 256).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. перейменовувати — переймено́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перейменовувати — див. переробляти  Словник синонімів Вусика
  3. перейменовувати — -ую, -уєш, недок., перейменувати, -ую, -уєш, док., перех. Давати кому-, чому-небудь нове ім'я, нову назву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перейменовувати — ПЕРЕЙМЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЙМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Давати кому-, чому-небудь нове ім'я, нову назву. Лютченка звали Федір Семенович, але дружина .. перейменувала його на Федра (Ю. Мокрієв); Перейменовувати вулиці.  Словник української мови у 20 томах