переймити

ПЕРЕЙМИ́ТИ, перейму́, пере́ймеш, док., перех., діал. Перейняти.

[Овлур:] А напевно ж мусив Хтось їхати на тім коні, котрого Я переймив! (Фр., IX, 1952, 227);

Михайло мав звичку послугуватися книжними словами.. Так привикав до тих слів, начеби [начеб] їх уже змалку переймив (Март., Тв., 1954, 72).

Значення в інших словниках

1. переймити — перейми́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. переймити — перейму, переймеш, док., перех., діал. Перейняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переймити — ПЕРЕЙМИ́ТИ, перейму́, пере́ймеш, док., кого, що, діал. Перейняти. [Овлур:] А напевно ж мусив Хтось їхати на тім коні, котрого Я переймив! (І. Франко); Михайло мав звичку послугуватися книжними словами .. Так привикав до тих слів, начеби [начеб] їх уже змалку переймив (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах