Словник української мови в 11 томах

переквітувати

ПЕРЕКВІТУВА́ТИ, у́є, док., розм. Перестати квітувати; відцвісти.

Жито вже переквітувало, стояла тиха сонячна година, жодна стеблина не ворухнеться (Горд., II, 1959, 65).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. переквітувати — переквітува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. переквітувати — -ує, док., розм. Перестати квітувати; відцвісти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переквітувати — ПЕРЕКВІТУВА́ТИ, у́є, док., розм. Перестати квітувати; відцвісти. Жито вже переквітувало, стояла тиха сонячна година, жодна стеблина не ворухнеться (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
  4. переквітувати — Переквітува́ти, -ту́ю, -єш гл. Отцвѣсть. Уже жито переквітувало. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка