переквітувати
ПЕРЕКВІТУВА́ТИ, у́є, док., розм. Перестати квітувати; відцвісти.
Жито вже переквітувало, стояла тиха сонячна година, жодна стеблина не ворухнеться (Горд., II, 1959, 65).
Словник української мови (СУМ-11)ПЕРЕКВІТУВА́ТИ, у́є, док., розм. Перестати квітувати; відцвісти.
Жито вже переквітувало, стояла тиха сонячна година, жодна стеблина не ворухнеться (Горд., II, 1959, 65).
Словник української мови (СУМ-11)