переколений
ПЕРЕКО́ЛЕНИЙ, ПЕРЕКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переколо́ти;
// переко́лено, переко́лото, безос. присудк. сл.
Стріляли [студбатівці] на стрільбах.., кололи штиками ті самі опудала, що їх безліч разів уже було переколото курсантами піхотного училища (Гончар, Людина.., 1960, 70).
Словник української мови (СУМ-11)