перекреслювати
ПЕРЕКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех.
1. Проводити рису, смугу, лінію впоперек чого-небудь або навхрест, залишати слід у вигляді риси, смуги, лінії або перехрещених ліній.
Машина шалено збільшила швидкість. Зараз вона просто перекреслювала небо, залишаючи ледве помітний слід (Собко, Граніт, 1937, 31);
Вона вправно вскочила в "Побєду" і, перекресливши вкрите снігом подвір’я густим різьбленим орнаментом, підкотила до ганку… (Руд., Остання шабля, 1959, 30);
// Закреслювати що-небудь написане, накреслене, намальоване.
Працював він до цілковитої знемоги, згризаючи по три-чотири пера на день, перекреслюючи нещадно, рвучи й жужмлячи з прокльонами аркуші (Полт., Повість.., 1960, 472);
Можна олівець витерти гумою, а як хтось так хоче, то можна й атраментом перекреслити (Л. Укр., V, 1956, 406);
Шевченко гриз олівець, замислившись над якимсь віршем. Раптом він перекреслив написане, подер папірець на дрібні клаптики і кинув їх у море (Тулуб, В степу.., 1964, 267);
// перен. Знищувати, заперечувати наслідки якої-небудь роботи, занять і т. ін.; заперечувати чиїсь достоїнства, чиюсь вартість.
Не можна миритися з тим, що критики інколи роблять несправедливий і образливий для авторів рознос їх творів, повністю перекреслюючи велику творчу роботу митця (Літ. газ., 19.VII 1960, 1);
// перен. Робити неможливим здійснення або існування чого-небудь; стояти на перешкоді чомусь.
Люди поривалися в поле, але зрадницька погода перекреслювала їхні плани, і їм доводилось кожного разу тішити себе надією на завтрашній день (Добр., Тече річка.., 1961, 176).
2. Проходити по якій-небудь поверхні, перетинаючи її впоперек або навхрест.
Тонка смужка шраму від шабельного удару перекреслювала його щоку від правої брови до мочки вуха (Руд., Остання шабля, 1959, 8).
Словник української мови (СУМ-11)