перекупка
ПЕРЕ́КУПКА, и, ж., розм. Те саме, що переку́пниця.
Ціла купа дітей оступила перекупку, що спродує.. сопілки (Вовчок, І, 1955, 304);
Піймали [міліціонери] з десяток дрібних перекупок, що привезли на базар лавровий лист, перець, синьку і всякий дріб’язок (Кучер, Трудна любов, 1960, 153);
[1-а молодиця (пізнала Стеху):] Хіба не пізнаєте хто? [2-а молодиця (регоче):] Перекупка, що торгує дочкою? (Кроп., І, 1958, 483);
*У порівн. Богині.., як перекупки, горланять. Одна другу безчестять, ганять (Котл., І, 1952, 249);
Ратушнякова хата червоніє черепицею, розсілась серед зелених яблунь, мов перекупка на базарі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 39).
Словник української мови (СУМ-11)