перелаяти
ПЕРЕЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.
1. Перевершити в лайці кого-небудь.
[Риндичка:] Ти мене лаятимеш? Та ще той на світ не народився, щоб мене перелаяв! (Кроп., І, 1958, 511);
Але ж Бідочу перелаяти було неможливо — вона ще й тим славилася (Хотк., ІІ, 1966, 162).
2. Вилаяти всіх або багатьох, одного за одним.
Словник української мови (СУМ-11)