переловлювати
ПЕРЕЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. перело́влять; док., перех.
1. Затримувати, ловити всіх або багатьох (про людей, що ховаються, переховуються).
— Гайдамаки пішли від нас на третій день.. Скоро їх усіх переловили (Мирний, І, 1954, 191);
За даними розвідки, в Хоцьках перебувають непевні особи, яких треба негайно переловити (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 59);
// Захоплювати як здобич всіх або багатьох (про птахів, рибу, звірів і т. ін.).
Вася переловив їх [крабів] не одну сотню і добре знав, як з ними треба поводитися (Собко, Скеля.., 1961, 118).
2. Хапати всіх або багатьох, що біжать, втікають.
— Знаєте, мамо,.. я всіх гусей переловив, коли в гусей грали (Григ., Вибр., 1959, 125);
// Ловити на льоту все або багато чого-небудь.
Переловити всі м’ячі.
3. рідко. Те саме, що перехо́плювати.
Ганині родичі заказали йому бувати в їх домі,.. переписуватися з нею, переловлювали листи, котрі він крадькома слав до неї (Фр., І, 1955, 294);
Переловлювали молодці [опришки] кого попало по дорозі.., розпитуючися.. про ту гармату, що то казав Юрчик… (Хотк., II, 1966, 237).
Словник української мови (СУМ-11)