перелунюватися
ПЕРЕЛУ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., розм. Звучати, лунати переривчасто, як відгук, відгомін чого-небудь.
Пролунав постріл.. Покотився далеко над полями, перелунюючись в берегах, у лісах та яругах (Гончар, III, 1959, 421);
// Лунаючи, передаватися від кого-, чого-небудь до когось, чогось іншого (про звуки).
І пішло перелунюватись від підводи до підводи: — Привал! (Збан., Доля, 1961, 56).
Словник української мови (СУМ-11)