перемагання

ПЕРЕМАГА́ННЯ, я. с. Дія за знач. перемага́ти.

Типові риси характеру радянської людини формуються в процесі її боротьби за комунізм, в процесі перемагання нею труднощів (Рад. психол. наука.., 1958, 432);

[Мальованов:] Ви проти перемагання простору? (Коч., II, 1956, 12).

Значення в інших словниках

1. перемагання — перемага́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. перемагання — -я, с. Дія за знач. перемагати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перемагання — ПЕРЕМАГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перемага́ти. [Мальованов:] Ви проти перемагання простору? (І. Кочерга).  Словник української мови у 20 томах